Курорты западной Украины

Як покращити стан суглобів?

Якість життя людини безпосередньо залежить стану її здоров’я. Остеохондроз – це одне із тих захворювань, які значною мірою ускладнюють життя. Міжхребцеві диски зношуються, їхня структура порушується, рухливість падає. Але не лише хребет потребує уваги. Активність людини залежить від стану її суглобів. Розберемося, як не допустити проблем із суглобами та попередити остеохондроз.

Рух це життя

При захворюваннях суглобів кінцівок и тулуба, як і при остеохондрозі, втрачається рухливість. Але саме рух допомагає запобігти цим проблемам. Були проведені дослідження, результатом яких стали рекомендації щодо фізичної активності (1). Вони вказують, що дорослій людині необхідно щонайменше 150 хвилин на тиждень фізичної активності середньої чи високої інтенсивності, щоб попередити проблеми зі здоров’ям. Якщо суглоби чи хребет вже болять чи скуті, самостійно призначати собі вправи не можна. Необхідно звернутися до терапевта або отримати направлення до профільного фахівця. Лікар може призначити ліки від остеохондрозу, наприклад, препарат Терафлекс.

При сильному болю в суглобах, який може бути викликаний запаленням, лікар може також порекомендувати спочатку медикаментозну терапію. Мета прийому ліків – відновлення хрящової тканини та рухливості суглобів. Лікарі також рекомендують приймати для цього препарати лінійки Терафлекс від Байєр.

Тільки лікар може порекомендувати рівень фізичного навантаження відновлення суглобів. Не варто довіряти тренерам у залах, порадам знайомих чи «фахівцям» з Інтернету. Остеохондроз та остеоартроз – це хвороби, які викликають серйозні патології(2). Їх лікування має відбуватися під наглядом лікаря.

Геть зайва вага

Пара-трійка зайвих кілограм не можу суттєво позначитися на здоров’ї загалом, і на суглобах, хребті, зокрема. Але якщо зайва вага велика – фахівець може саме її визначити, як головну проблему. Від постійного високого навантаження страждають коліна, стопи, хребет.

При значній зайвій вазі та болю в суглобах фізичні навантаження мають стати частиною лікування. Але лише з дозволу лікаря. Крім того, при зниженні ваги вкрай важливо дотримуватись дієти, яка буде забезпечити повноцінне надходження в організм необхідних елементів (3). Обмеження в тих чи інших продуктах можуть допомогти скинути вагу, але негативно вплинути на стан хрящової тканини.

Худнути потрібно правильно, а стан хрящової тканини при помірних фізичних навантаженнях та дієтах можна підтримувати медикаментозно. Якщо лікар порекомендує приймати препарат Терафлекс, його можна використовувати тільки за інструкцією.

Зміцнення м’язів захищає суглоби

Якщо м’язи слабкі, все навантаження навіть при звичайних діях буде лягати на суглоби. Це може призвести до виснаження хрящової тканини та порушення цілісності дисків. Якщо м’язи досить сильні, вони можуть прийняти на собі навантаження, знімаючи надмірну напругу.

Для створення сильного каркасу м’язів можна використовувати різні вправи. Якщо необхідно, зняти навантаження з суглобів, можна зайнятися плаванням, кататися на

велосипеді. При таких навантаженнях м’язова маса набирається інтенсивно, а хребет та суглоби відчувають лише позитивний вплив.

Медикаментозні помічники

З їжею важливо отримувати необхідні речовини, але якщо виснаження хайшло занадто далеко, хрящам і кісткам потрібне відновлення. Лікування остеохондрозу та остеоартрозу – це комплекс заходів, один з яких – прийом комбінованих хондропротекторів. Такі препарати мають низку властивостей:

Такі препарати, як лінійка Терафлекс, може рекомендувати до прийому лікаря на різних стадіях розвитку хвороби. Лікарі можуть призначити ці лікарські засоби у комплексі реабілітаційних заходів після травм та переломів, оскільки вони прискорюють відновлення та утворення кісткової мозолі.

Для поліпшення стану суглобів дуже важливо забезпечити кісткову та хрящову тканину необхідними речовинами, а також знизити навантаження та зробити посильну фізичну активність частиною життя.

Література 1. Рекомендації щодо фізичної активності для американців https://health.gov/our-work/nutrition-physical-activity/physical-activity-guidelines

2. Pappas A. M. (1981). Osteochondrosis dissecans. Clinical orthopaedics and related research, (158), 59–69.

3. Maier, G. S., Lazovic, D., Maus, U., Roth, K. E., Horas, K., & Seeger, J. B. (2019). Vitamin D Deficiency: The Missing Etiological Factor in the Development of Juvenile Osteochondrosis Dissecans?. Journal of pediatric orthopedics, 39(1), 51–54. https://doi.org/10.1097/BPO.0000000000000921